"Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від
усякого меча обосічного, проходить воно аж до
поділу душі й духа, суглобів та мозків, і
спосібне судити думки та наміри серця." (Євреїв 4:12)
Ти пишеш, Боже, вірю, пишеш,
Свої Закони у думках.
Хоч і не бачим, всюди дишеш,
Живеш в впокорених серцях.
Хтось сіє Слово, поливає,
А Ти, Спасителю, ростиш.
Як воно так, ніхто не знає,
Та щоб збулось, що в Нім, слідиш.
У серце людське залягають
Живі і діючі Слова,
Там працю Божую здійсняють,
І кличуть, кличуть до Христа.
Почувши раз людина знає,
Що вона грішна, у гріхах.
Як жити далі вибирає,
Є шанс покаятись в ділах.
А Слово діє, проникає,
І дух і душу поділя;
Зове і кличе, не змовкає
Про щастя, вічність, про Христа.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Реактор (Вавилонская башня на современный лад) - Сергей Сгибнев Мы так гордимся "высочайшими технологиями" в области ядерной физики! Атомные станции, реакторы, атомные подводные лодки... А зачем? Для того лишь, чтобы, оскалившись пострашнее, ипугать тех, кто за океаном? А они, в свою очередь, так же "страшно" скалятся в нашу сторону. Не будь Библии легко можно было бы поверить, что человек и вправду произошел от обезьяны. Мыслимо ли, истратить столько средств, положить столько жизней... И все для того, чтобы сделать ядерную дубину. Чтобы Геростратовым храмом вспыхнула Хиросима, чтобы полыхнул Чернобыль... А сколько мы еще не знаем! Кто следующий?
